Освітня програма 2023-2024

ДОЛИНЯНСЬКА ПОЧАТКОВА ШКОЛА

Рогатинської міської  ради Івано - Франківської області

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

(1-4 класи)

2023 р.

 Найменування: Долинянська початкова школа Рогатинської міської ради Івано-Франківської області

Тип закладу: заклад загальної середньої освіти

Кількісні показники 2023-2024 н.р.

Кількість класів школи І ступеня - 2

Загальне число учнів школи І ступеня – 11

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2023-2024 навчальний рік розпочинається 01 вересня святом – День знань – і закінчується 07 червня

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

 І семестр – з 01вересня 2023 року по 24 грудня 2023 року;

 ІІ семестр – з 15 січня 2024 року по 07 червня 2024 року.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні – з 23 жовтня 2023 року по 29 жовтня 2023 року;

зимові – з 25 грудня 2023 року по 14 січня 2024 року;

весняні – з 25 березня 2024 року по 31 березня 2024 року.

Освітня програма Долинянської початкової школи у 2023-2024 навчальному році буде здійснюватись відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпордженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року №988-р), Державного стандарту початкової освіти, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 №688) (у 1-3 класах). Освітня програма школи І ступеня закладу розроблена на основі:

 для 4 класу – Державного стандарту початкової освіти (2018), Типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 року №1273).

для 1 класу – Державного стандарту початкової освіти (2018), Типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 року №1272).

Освітня програма для школи І ступеня

1. Вступ

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;  перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;
• орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо,
• зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;  рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

2. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Обсяг навчального навантаження для учнів 4-го класу 875 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу (Таблиці 1). Відповідно до Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм навчальний план освітньої програми закладу на 2023-2024 навчальний рік складається за Типовими навчальними планами для початкової школи з навчанням українською мовою:

Для 1 класу -  за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»  

 Для 4 класу – за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказом МОН України від 08.10.2019 №1273 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти».

 Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією варіативної складової, яка в обов'язковому порядку фінансується з відповідних бюджетів. Розподіл годин щодо реалізації мовно-літературної, математичної, природничої, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, технологічної та інформатичної галузей

в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» (7 год.) (4 клас) :

• мовно-літературна освітня галузь – 2 год;
•  математична освітня галузь – 1 год;
•   природнича освітня галузь – 2 год;
• соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь – 0,5 год;
• громадянська та історична освітня галузь – 0,5 год;
• технологічна освітня галузь – 1 год.

Інформатична освітня галузь вивчається як окремий навчальний предмет 1 годину на тиждень, при цьому у викладанні інформатики передбачено дотримання теми, що вивчається протягом місяця. Поділ класів на групи при проведенні занять з інформатики здійснюється відповідно до наказу МОН від 20.02.2002 №128.

 Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Розподіл годин варіативної складової передбачається на збільшення годин, підсилення предметів інваріантної складової:

 на вивчення християнської етики – 1год (3 клас).

 Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

3. Перелік та пропонований зміст освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

1. Мовно-літературна, у тому числі:

     Рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ)

     Іншомовна освіта (ІНО)

2. Математична (МАО)
3. Природнича (ПРО)
4. Технологічна (ТЕО)
5. Інформатична (ІФО)
6. Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)
7. Громадянська та історична (ГІО)
8. Мистецька (МИО)
9. Фізкультурна (ФІО)

4. Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених освітньою програмою.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо-предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в новій ситуації.

5. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

6. Форми організації освітнього процесу

- Очна (денна) з використанням різних типів уроків та навчально-практичних занять; - індивідуальна. Навчальний день у 1-4 класах Нової української школи розпочинається ранковими зустрічами, метою яких є створення психологічно комфортної атмосфери в класному колективі та формування в учнів мотивації до навчальної діяльності. На ранкову зустріч відводяться перші 5 хвилин навчального дня. Основними формами організації освітнього процесу в початкових класах є різні типи уроку, а також екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, дослідницькі, інформаційні та мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Учні 3 класу розпочинають другий цикл початкової освіти. Він передбачає інтегративно-предметну основу організації освітнього процесу зі зменшенням у ньому частки ігрових методів відносно проблемно-пошукових, дослідницьких та інших методів навчання. Ця особливість зумовлює певні організаційні зміни та вибір таких методик, які створюють для учня ситуацію самостійного вибору, вияву відповідальності й ініціативності, критичної оцінки й сміливості у прийнятті рішень, здатності в команді вирішувати проблеми. Відповідно основними видами діяльності учнів мають бути дослідницька, пошукова, творча тощо. Ігрову діяльність пропонується організовувати для проведення дидактичних, ділових ігор, ігорстратегій тощо.

 Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 7. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних компонентів:

  кадрове забезпечення освітньої діяльності початкових класів: освітній процес в 1-4-х класах у 2023-2024 навчальному році забезпечує 2 педагогічних працівники. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин здійснюється протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки;

• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності початкових класів;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності початкових класів;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями початкових класів результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти початкових класів:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників початкових класів;
• дотримання академічної доброчесності учасниками освітнього процесу.

8. Контроль і оцінювання навчальних досягнень

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Навчальні досягнення здобувачів у 1 класі підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 4 класі рівневому (підсумковому), формувальному оцінювані. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти. З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення

Навчальний план

з навчанням української мови

(за типовою освітньою програмою початкової освіти авторського колективу

під керівництвом О. Я. Савченко)

Навчальний план

з навчанням української мови

(за типовою освітньою програмою початкової освіти авторського колективу

під керівництвом Р. Б. Шияна)